На початку лютого Венеційська бієнале оприлюднила перелік митців-учасників та список національних павільйонів, які будуть брати участь у цьогорічному фестивалі. Росії у цьому списку не виявилося. Натомість Болівія вперше представлятиме свій проєкт на престижній локації Giardini, локації з адресою російського павільйону.
фото - Alexandru Ionescu / Unsplash
Під час пресконференції речник Венеційської бієнале підтвердив інформацію про те, що Росія не братиме участь у 60-й Венеційській бієнале, але не прокоментував чому саме. Зазначив лише, що про рішення не брати участь у цьогорічній Венеційській бієнале їм повідомило Міністерство культури Росії. “Важливо зазначити, що відповідно до процедури, рішення про участь або не участь — це рішення держави, а не Венеційської бієнале”, — зазначив речник під час пресконференції.
Міністерство культури Росії наразі публічно ніяк не коментує відсутність представництва своєї держави на найбільшому у світі фестивалі культури та мистецтва. Росія не бере участь у бієнале вже другий фестиваль поспіль.
Нагадаємо, що 27 лютого 2022 року, на третій день повномасштабного вторгнення Росії до України, і за 2 місяці до початку 59-ї Венеційської бієнале, митці Александра Сухарєва та Кіріл Савченков разом з куратором Раймундасом Малашайскаусом, які мали представляти Росію, відмовилися від участі та зняли з програми свій проєкт. Про таке рішення мистецько-кураторська група повідомила тоді у соцмережах.
Про рішення Росії передати свій павільйон під час цьогорічної Венеційської бієнале Болівії стало відомо наприкінці березня зі статей у декількох італійських виданнях. “Культура може бути інструментом співпраці між народами та потужним геополітичним інструментом”, — йшлося зокрема у матеріалі видання Il Giornalle dell’arte.
Ще одним інструментом співпраці між Росією та Болівією, крім культури, є розробка одних з найбагатших у світі родовищ літію. Таку тезу можна зустріти у багатьох публікаціях про передачу російського павільйону дружній південноамериканській державі. Вона надає додаткового контексту усій цій ситуації.
Чутки про те, що Росія активно конкурує за доступ до покладів болівійського літію з Китаєм почали з’являтися вже давно. 2023 року Болівія таки підписала договір про видобуток літію з Росатомом. Після цього у медіа почала з’являтися інформація про поглиблення співпраці між двома державами, зокрема про домовленості щодо спільних досліджень у сфері атомної енергетики. Президент Болівії був одним з перших серед лідерів держав, які привітали Путіна з “перемогою” на виборах, що відбулися у березні.
Болівійський проєкт для цьогорічної бієнале називається “Дивлячись у майбутнє-минуле, ми крокуємо вперед” (Looking to the futurepast, we are treading forward). Курує проєкт Есперанза Гуевара, міністерка культури, деколонізації та депатріархалізації Болівії, комісар павільйону — Хуан Карлос Кордеро Ніна, віцепрем'єр держави.
Проєкт об'єднає роботи 25 болівійських митців та представників низки інших південноамериканських країн, зокрема Перу й Бразилії.
Павільйон Болівії має на меті показати глядачам, що ж саме означає офіційна назва держави — “Багатонаціональна Держава Болівія”, яку запровадили 2009 року.
“Цього року павільйон Болівії отримав шанс бути представленим в Giardini, найпрестижнішій локації бієнале. Це стало можливим завдяки Російській Федерації, яка повірила у важливість, якість і зміст нашого проєкту”, — сказали організатори болівійського павільйону у коментарі італійському виданню Il Sole 24 Ore.
павільйон Росії на Венеційській бієнале фото - La Biennale di Venezia
Цьогоріч на Венеційській бієнале працюватиме 90 національних павільйонів, серед яких й український.
Україна не має стаціонарного павільйону на теренах Венеційської бієнале. Наш проєкт буде представлений у просторі старої мотузкової фабрики (Le Corderie di Arsenale), яку тепер всі називають просто Арсенале.
Павільйон України на ювілейній, 60-й, бієнале об'єднає шістьох митців та чотири артпроєкти. Виставка має назву "Плетіння сіток". Відповідно до творчого задуму кураторів (Вікторія Бавикіна та Максим Горбацький), проєкт звертається до метафори плетіння маскувальної сітки як спільної дії, що одночасно дозволяє та допомагає емансипації кожного її учасника. Мистецькі роботи, зібрані у павільйоні, покажуть глядачу різні спільні досвіди, шляхи переживання цих досвідів та можливості їх комунікації. Авторами проєктів павільйону стали Лія Достлєва й Андрій Достлєв, Олександр Бурлака, Катя Бучацька, Андрій Рачинський і Даніїл Ревковський.
візуалізація частини українського павільйону на 60-й Венеційській бієнале фото — Український павільйон на Венеційській бієнале
Іншою точкою присутності України на мапі Венеційської бієнале стане національний павільйон Польщі, де експонуватиметься проєкт української "Відкритої групи" (Юрій Білей, Павло Ковач, Антон Варга). За кілька тижнів до повномасштабного вторгнення Росії, Державна служба України з надзвичайних ситуацій почала розповсюджувати посібник про правила поводження в зоні бойових дій. Рекомендації були написані відповідно до того, який тип зброї застосовуватиметься ворогом. Розрізнити ці типи мешканцям мирних міст часто вдається лише за звучанням. Вони прислухаються до тиші, аби зрозуміти, чи існує загроза їхньому життю. У відеоінсталяції "Повторюйте за мною" переселенці, що тимчасово опинилися у притулку у Львові, згадують свій досвід війни, відтворюючи звуки зброї, які вони чули. Відео створене за принципом караоке. Це — наче методичка, за допомогою якої передається знання очевидців та жертв війни тим, хто досі не мав прямого контакту з війною.
відеоінсталяція "Повторюйте за мною" на виставці у галереї Labirynt (Люблін, Польща) фото — Юрій Білей / Відкрита Група
відеоінсталяція "Повторюйте за мною" на виставці у галереї Labirynt (Люблін, Польща) фото — Юрій Білей / Відкрита Група
І на завершення про російський павільйон на Венеційській бієнале: його, на початку XX століття (час, коли Україна була частиною Російської імперії), збудували за кошти українського аграрного магната та мецената Богдана Ханенка. 2022 року цей факт став аргументом для адвокаційної кампанії щодо передачі російського павільйону Україні, яка наразі не досягла успіху.
Детально про будівництво та "українське" фінансування цього об'єкта, а також про присутність на Венеціанській бієнале українських митців впродовж останнього століття ми розповідали в одному з епізодів нашого подкасту "Нотатки з мистецтва".
Ми також писали про те, що зараз у Харкові вперше експонується проєкт “Фонтан виснаження” Павла Макова, який 2022 року, через 2 місяці після повномасштабного вторгнення Росії на територію України, показали у Павільйоні України на 59-й Венеційській бієнале.
також читайте: ВІДНОВЛЮВАТИ МОЗАЇКУ “ПІДКОРЮВАЧІ КОСМОСУ” В ОКУПОВАНИЙ МАРІУПОЛЬ ПРИСЛАЛИ РЕСТАВРАТОРІВ З ЕРМІТАЖУ
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest
Матеріал: Ія Степанюк