Символи вишуканості наших душ: про унікальне видання “Українські писанки” Ераста Біняшевського

Нині, напередодні Великодня, писанковий контент б’є усі рекорди — майстеркласи, лекції, виставки, розмальовки… Писанкарство — завжди було одним з найпопулярніших обрядових дійств, яке пережило утиски та гоніння навіть радянських часів. Про це свідчить й унікальний альбом, виданий 1968 року, що став справжнім документом культурної спадщини. Від Херсонщини до Одещини, від Харківщини до етнічних українських територій, що нині є поза межами нашої держави (Курщини, Кубані, Перемишлянщини та Холмщини), книга “Українські писанки” Ераста Біняшевського стала своєрідним візуальним архівом не лише орнаментів, а й живої пам’яті народу, яка не піддається стиранню.

Ераст Біняшевський, автор та упорядник альбому "Українські писанки", що вийшов друком 1968 року у видавництві "Мистецтво" колаж — Надія Ярощук для [есте́т] газети

Дорадянські публікації в галузі писанкового мистецтва нині вважаються бібліографічним раритетом. Та й мають вони здебільшого фрагментарний характер і не дають повного уявлення про красу та багатство цього виду народного мистецтва. Також, з огляду на історичний період виходу цих праць (кінець XIX - початок XX століття) ілюстрації там — досить низької якості. Згодом українські писанки знаходилися поза увагою й радянських дослідників та мистецтвознавців. 

Втім щось абсолютно фантастичне відбулося у радянському книговиданні 1968 року, коли у київському видавництві “Мистецтво” вийшов скромним накладом альбом “Українські писанки”. Нетиповий горизонтальний формат, якісний кольоровий друк, суперобкладинка, під якою ховається (без перебільшень) розкішна багряна тканинна палітурка зі срібним тисненням назви видання — все це про альбом “Українські писанки”. Порівняно невеликий тираж розійшовся миттєво, нині фоліант є раритетом. Це було чи не єдине на той час видання про історію, техніку створення та широку географію українських писанок, яке уклав і видав Ераст Біняшевський. 

альбом "Українські писанки" колаж — Надія Ярощук для [есте́т] газети

альбом "Українські писанки" фото - [есте́т] газета

Ераст Біняшевський (1928–1996) належав до покоління шістдесятників. Був частиною кола спілкування Алли Горської, Віктора Зарецького, Євгена Сверстюка, Вадима Смогителя, Івана Драча та інших українських інтелігентів.  Хоч за фахом був лікарем, кандидатом медичних наук, ученим секретарем наукового центру фізики живого та  мікрохвильової резонансної терапії, разом з тим, був ще й мистецтвознавцем, колекціонером та дослідником творів українського народного мистецтва.

В 1960-70-х роках Ераст Біняшевський активно збирав колекцію писанок карпатських регіонів, зроблених на повному яйці. І не тільки збирав, але й відмальовував зібрані зразки писанок. На листах ватману робив підготовчі малюнки писанок, описував техніки та матеріали. Нині ці малюнки зберігаються у бібліотеці Національного музею декоративного мистецтва України, частина їх увійшла до альбому “Українські писанки”.

Ераст Біняшевський (1928–1996) фото — Національний музей декоративного мистецтва України

на фото (зліва направо): Ераст Біняшевський, Вадим Смогитель, Алла Горська, Євген Сверстюк, (?), Юрко Милко. 1963

Альбом “Українські писанки” зібрав 144 кольорові зарисовки писанок усіх основних районів, що їх заселяють чи колись заселяли українці, в тому числі й територій поза сучасними державними кордонами, зокрема Пряшівщини, Перемишлянщини, Підляшшя, Холмщини, Вороніжчини, Курщини та Кубані.

"Дивні, чудові, прекрасні, чарівні, надзвичайні…, саме так висловлюються люди, коли бачать наші весняно-великодні писанки. Тому не дивно, що вони сприймаються символом України, символом вишуканості наших душ", — Ераст Біняшевський

альбом "Українські писанки" колаж — Надія Ярощук для [есте́т] газети

альбом "Українські писанки" колаж — Надія Ярощук для [есте́т] газети

“Чи можна без хвилювання і захоплення дивитися на писанки з Херсонщини? В одній вражає не лише прекрасно переданий колорит цього степового краю з гарячим сонцем і пекучими пісками морських берегів, а й лаконізм та виразність у зображенні безбережного і бурхливого Чорного Моря, в іншій — неозорність зелених полів, вкритих полум’яніючими червоними маками…”.

“Не можна залишатися байдужими до чудового декоративного розпису “Козачих левад” з Одещини, де контраст сполучення зелено-чорно-золотавих ділянок з білими створює настрій волого-зелених лук”.

“...у писанці “Березняк” з Харківщини, у якій чергування коротких і довгих, світлих (жовтих) і темних (червоних) смуг, що умовно позначають деревця, народні майстри талановито й влучно створюють настрій пейзажу, досягаючи зорового ефекту різноплановості у розміщенні дерев”. Все це — цитати з альбому "Українські писанки".

орнаменти писанок Херсонщини з альбому "Українські писанки" фото - [есте́т] газета

орнаменти писанок Одещини з альбому "Українські писанки" фото - [есте́т] газета

орнаменти писанок Харківщини з альбому "Українські писанки" фото - [есте́т] газета

Завершує альбом про українську писанку стаття Сергія Колоса, мистецтвознавця, маляра, дослідника українського народного мистецтва та… “бойчукіста”, якому вдалося пережити сталінські репресії 1930-х років. Сергій Колос (1888-1969) здобув європейську освіту (навчався в Італії, Франції та Німеччині), крім того, був студентом Львівської академії мистецтв, а потім — учнем Михайла Бойчука в Українській Академії Мистецтв у Києві. Колос, ймовірно, серйозно захопився народним мистецтвом під час своїх подорожей Карпатами, які регулярно практикував у 1910-х роках, коли жив і навчався у Львові. 

У статті для “Українських писанок” Сергій Колос детально розповідає про історичні та мистецько-конструктивні засади писанкового орнаменту, показує схеми-сітки писанкових композицій та розповідає про різні техніки розпису обрядових яєць.

Нині колекція предметів народного мистецтва Ераста Біняшевського та його дослідницькі напрацювання є частиною фондової збірки Національного музею декоративного мистецтва України. 2023 року у музеї відбулася виставка писанок, які за ескізами Біняшевського відтворила майстриня писанкарства Зоя Сташук. 

реконструйовані Зоєю Сташук писанки з колекції Ераста Біняшевського

фото — Національний музей декоративного мистецтва України

фрагменти експозиції виставки писанок з колекції Ераста Біняшевського, квітень 2023

фото — Національний музей декоративного мистецтва України

Близько року пані Сташук відписувала понад 700 писанок з колекції Ераста Володимировича. Майстриня пояснює, що наповненість орнаментами писанок, яким, приміром, десять років, відрізняються від тих, що були створені 50-70 років тому.

"Більш давні писанки дуже цікаві по орнаментиці й вони не схожі одна на одну. В них різні поділи, цікаво заповнені поля. В осучаснених писанках, яких я маю власну колекцію, дуже багато використовується сіточки та вся площа яйця заповнюється невеликою кількістю символічних знаків. Тому я вважаю, що колекція Ераста Біняшевського — унікальна", — пояснює пані Сташук.

Зоя Сташук, майстриня писанкарства фото — Національний музей декоративного мистецтва України, колаж — Надія Ярощук для [есте́т] газети

У музеї кажуть, що реалізація такого проєкту є надважливою для збереження української культурної спадщини, адже відписані на яєчних шкаралупках писанки тепер можуть зберігатися ще понад сто років і слугуватимуть майбутнім поколінням матеріалом для дослідження. Про це мріяв й Ераст Біняшевський, він писав: "можна сподіватися, що подальше вивчення розписів українських писанок відкриє не тільки безліч загадок праісторії східнослов’янських народів, а й дозволить краще зрозуміти джерела сучасного декоративного мистецтва України".

Раніше ми також писали про унікальну колекцію найдавніших українських різдвяних ікон. Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького став серцем збереження українського сакрального мистецтва. Не дивно, що найдавніші в українському іконописі твори, на яких зображена сцена Різдва, перебувають у збірці саме цього музею.

також читайте: ТОНКА УВАЖНІСТЬ ТА ОСОБИСТІ РОЗДУМИ ПРО КОЛЕКТИВНЕ. ВИСТАВКА АННИ ЗВЯГІНЦЕВОЇ "СВІТЛЯЧОК"

Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest

Матеріал: Ія Степанюк

Підтримайте Естет Газету на платформі Patreon. Ваші донати — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа