Національний музей українського народного декоративного мистецтва, що у Києві, презентував другу частину проєкту “Сила Крихкості”, присвяченого віднайденню, дослідженню та реставрації інтер’єрних панно скульпторки-керамістки Ольги Рапай.
фрагменти інтер'єрного панно Ольги Рапай, представленого на виставці "Сила крихкості"
фото — Національний музей українського народного декоративного мистецтва
На виставці представлені твори, які у 1980-х роках були окрасою інтер’єрів київського готелю «Братислава», а потім довгий час вважалися втраченими. Монументальні барельєфи цієї серії мають історичну тематику, це — узагальнені середньовічні образи, що наче виринають з небуття – "Птах Сірін", "Витязь", "Княгиня Ольга" та інші, а також жанрові сценки з життя словаків (своєрідний омаж до назви готелю) – "Збір яблук", "Застілля", "Оранка", "Жнива".
Як зазначила Генеральна директорка Національного музею українського народного декоративного мистецтва, це своєрідний подарунок киянам більшість з яких не бачили ці мистецькі твори Ольги Рапай. Адже у лихі 90-ті після реконструкції готелю ця частина творчого доробку мисткині знаходилась в неналежному стані. І тільки завдяки ентузіазму, високій фаховій майстерності членів Асоціації мистецтвознавців, експертів, оцінювачів та реставраторів України вдалося відродити інтер’єрну кераміку готелю та презентувати широкому загалу.
це своєрідний подарунок киянам більшість з яких не бачили ці мистецькі твори Ольги Рапай
фрагмент інтер'єрного панно Ольги Рапай "Застілля", представлений на виставці "Сила крихкості",
фото — Національний музей українського народного декоративного мистецтва
Організатори проєкту розповідають, що процес дослідження, реставрації та консервації втрачених настінних панно Ольги Рапай тривав близько року.
«У ці роки, коли російські вандали руйнують наші святині, наші міста, убивають людей і хочуть зруйнувати нашу пам'ять, українські реставратори наново відроджують величезний пам’ятник культури. Твори Ольги Рапай, на мою думку, споріднені з роботами Марії Примаченко дитячим сприйняттям світу, яке руйнує, знищує зло», – зазначила Катерина Рапай, донька художниці.
твори Ольги Рапай споріднені з роботами Марії Примаченко дитячим сприйняттям світу, яке руйнує, знищує зло
барельєф Ольги Рапай "Птах Сірін", представлений на виставці "Сила крихкості",
фото — Національний музей українського народного декоративного мистецтва
Важливо, що виставкова експозиція побудована за тим же принципом, який заклала у свій задум авторка, підкреслила кураторка проєкту Оксана Циганок. Вона також розповіла, що реставрація цього циклу творів тривала досить довго з огляду на те, що потрібно було спершу атрибутувати розібрані та пошкоджені фігури, відпрацювати методику реставраційних дій та розробити технологію кріплення для переміщення та експонування творів.
фрагменти інтер'єрного панно Ольги Рапай, представленого на виставці "Сила крихкості"
фото — Національний музей українського народного декоративного мистецтва
Символічною кульмінацією вернісажу стала презентація автографа Ольги Рапай, закарбованого у кераміці. Він завершував інтер’єрні панно в готелі «Братислава» і став дорогоцінною знахідкою реставраторів, які віднайшли його серед уламків та пошкоджених скульптур і теж попрацювали над ним. Відтепер цей раритет, який розміщено в окремому стенді, як і раніше завершуватиме виставкову експозицію.
автограф Ольги Рапай, закарбований у кераміці, його презентували на виставці "Сила крихкості"
фото — Національний музей українського народного декоративного мистецтва
Виставку “Сила Крихкості” можна оглянути до 25 серпня 2023 року.
Нагадаємо, що у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва триває виставка “Марія Примаченко. Початок”, яка презентує близько 50 ранніх творів видатної художниці з музейної колекції, створених протягом 1936-1937 років.
Про мисткиню Ольгу Рапай
Ольга Рапай (1929–2012) – скульпторка-керамістка, авторка декоративної та монументальної керамічної пластики в порцеляні, майоліці та шамоті.
Народилася в Харкові. Мати Ольги – Зінаїда Йоффе, відома філологиня, дослідниця українських діалектів. Батько – поет, драматург та романіст Перец Маркіш. Вітчим скульпторки – відомий мовознавець Борис Ткаченко. В 1937 році його звинуватили в українському буржуазному націоналізмі та стратили, а матір засудили до 10 років заслання. Розуміючи невідворотність власного арешту, Зінаїда встигла передати доньку батькові.
В 1949 році Переца Маркіша також арештують та за три роки розстріляють. На той час Ольга вже повернулася до Києва та навчалася на скульптурному факультеті Художнього інституту. Її заарештували восени 1952 року. Студентку п’ятого курсу забрали прямо із занять з ліплення практично без речей. Вирок – 10 років заслання в Казахстані (звільнена у 1954 р.).
Потому Ользі Рапай вдалося поновити навчання, захистити диплом. Вона працювала на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, де 11 років створювала фарфорову пластику, портретні бюсти, дитячі набори, сувеніри. Моделі мисткині випускали на Городницькому, Коростенському фарфорових заводах, на Полонському заводі художньої кераміки.
Ольга Рапай є авторкою більш ніж 5 000 рельєфів, панно та скульптур. Мешканцям Києва вона відома монументально-декоративними роботами на Будинку торгівлі, в інтер’єрах Республіканської бібліотеки для дітей, Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця, Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного та Будинку художніх колективів на бульварі Шевченка.
також читайте: «ЧАСТИНА ТВОРЧОГО СПАДКУ КРИЧЕВСЬКОГО У ВАС ВДОМА». ВИДАВЕЦЬ ОЛЕКСАНДР САВЧУК ПРО СВІЙ НОВИЙ ПРОЄКТ
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest
Матеріал: Ія Степанюк Фото: Національний музей українського народного декоративного мистецтва