Частина артколекції Святослава Гординського, українського художника, мистецтвознавця та культурного діяча, повернулася в Україну після 80 років перебування за кордоном. Серед “репатрійованих” творів — роботи Олекси Новаківського, Михайла Андрієнка-Нечитайла, Якова Гніздовського, Олекси Грищенка й самого Святослава Гординського, загалом 15 полотен.
автопортрет Святослава Гординського (1969 р.) в експозиції виставки "Блукання в собі" фото — Галина Кучманич / ЦІММ
Прибуття творів в Україну зі США стало можливим після того, як Центр інтелектуального мистецтва Меркурій (ЦІММ) придбав картини у Лариси Гординської, доньки Святослава Гординського. Тепер ці твори стали частиною колекції ЦІММу.
Серед цих творів: "Мадонна червоної калини" Олекси Новаківського, хрестоматійний автопортрет Святослава Гординського, абстрактні твори Михайла Андрієнка-Нечитайла, графічні ескізи Якова Гніздовського, пейзажі Олекси Грищенка, ескіз до вітража зі святим Архангелом Михаїлом Петра Холодного та інші.
автопортрет Святослава Гординського (на стіні справа) та "Мадонна червоної калини" Олекси Новаківського (на стіні зліва) в експозиції виставки "Блукання в собі" фото — Галина Кучманич / ЦІММ
"Мадонна червоної калини" Олекси Новаківського в експозиції виставки "Блукання в собі" фото — Галина Кучманич / ЦІММ
абстрактні роботи Михайла Андрієнка-Нечитайла (на стіні по центру) та пейзаж Олекси Грищенка (на підставці в куті) в експозиції виставки "Блукання в собі" фото — Галина Кучманич / ЦІММ
“Повернення шедеврів українського модернізму до Львова – це, наче, без перебільшення, віднайдення Чаші Граалю. У Центрі роботи "Мадонна червоної калини" Олекси Новаківського – Богородиця. Вона тримає на руках пташку – солов’я, який символізує волю. Це справді символічний крок до надії”, – каже Богдан Мисюга, артдиректор ЦІММу.
"Мадонна червоної калини" (1916), Олекса Новаківський фото — ЦІММ
Святослав Гординський присвятив життя збереженню українського мистецтва і культури. Він був художником, графіком, монументалістом, поетом, перекладачем, мистецьким і літературним критиком.
“З дитинства я знала його більше як художника, адже його картини, а також роботи його вчителів і колег, висіли в нашому домі. Мене захоплювали його автопортрети й розповіді про студентське життя в Парижі. Одна з робіт, що зараз належить колекції ЦІММ, зроблена у 1929 році під час його паризького періоду. Сорок років потому, у своїй студії в Нью-Йорку, він намалював автопортрет “Нескінченність і я””, – пригадує донька Святослава Гординського.
"Мої батьки Святослав і Мирослава були б раді дізнатися, що ці роботи повернулися до України, а також, що вони зробили внесок у захист своєї Батьківщини”, – Лариса Гординська
Святослав Гординський у своїй майстерні, 1970 рік фото з архіву Лариси Гординської, надане ЦІММ
Святослав Гординський із донькою Ларисою, 1992 рік фото з архіву Лариси Гординської, надане ЦІММ
Кошти, отримані від продажу художніх творів, Лариса Гординська скерувала на закупівлю тактичних медичних засобів й обладнання для українських військових.
“Я працюю волонтеркою в організації “Україна вперед” у Бостоні. Ми надаємо гуманітарну і медичну допомогу лікарям й військовим на передовій. Завдяки продажу мистецької колекції моїх батьків, “Україна вперед” має змогу придбати тактичні медичні засоби й обладнання для наших відважних захисників. Мої батьки Святослав і Мирослава були б раді дізнатися, що ці роботи повернулися до України, а також, що вони зробили внесок у захист своєї Батьківщини”, – розповідає Лариса Гординська.
Зараз повернуті в Україну роботи представлені на виставці “Блукання в собі”, яка триватиме в ЦІММ до 16 червня.
Раніше ми також писали про те, що колекція Національного художнього музею (NAMU) поповнилася 16 роботами Михайла Андрієнка-Нечитайла та Анни Старицької. Їх музею подарував французький мистецтвознавець Жан-Клод Маркаде.
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest
Матеріал: Ія Степанюк