top of page

Чотири артпроєкти, шестеро митців та мисткинь. Яким буде український павільйон на Венеційській бієнале

Монтаж українського павільйону на Венеційський бієнале зараз саме у розпалі. На головному форумі сучасного мистецтва Україна представлятиме виставку “Плетіння сіток”. Її сформують чотири окремі артпроєкти, створені шістьма українськими мисткинями та митцями. Наскрізною темою усіх проєктів-учасників, залишається війна Росії проти України, її наслідки та впливи. 


Український павільйон на Венеційській бієнале

фрагмент частково змонтованого Українського павільйону на Венеційській бієнале фото — Український павільйон на Венеційській бієнале


Україна не має стаціонарного павільйону на теренах Венеційської бієнале. Цьогоріч наш проєкт, що називається "Плетіння сіток", буде представлений у просторі старої мотузкової фабрики Le Corderie di Arsenale, яку тепер всі називають просто Арсенале.


Відповідно до творчого задуму кураторів Вікторії Бавикіної та Максима Горбацького, експозиція українського павільйону звертається до процесу плетіння маскувальних сіток як до метафори спільної дії, що одночасно дозволяє та допомагає емансипації кожного її учасника та має терапевтичний ефект. Мистецькі роботи, зібрані у павільйоні, покажуть глядачу різні спільні досвіди українців, шляхи переживання цих досвідів та можливості їх комунікації. 


"Ми думали про ключову метафору, яка б відображала Україну сьогодні. Українці об’єднуються: виходять на майдани, йдуть добровольцями в армію, збираються разом, аби плести камуфляжні сітки. Плетіння сіток — це процес який передбачає щось більше, ніж плетіння сітки для допомоги армії. Це визнання спільної дії як такої, що допомагає один одному і країні. Це не рішення, що йде зверху", — Вікторія Бавикіна та Максим Горбацький, куратори проєкту

Основою експозиції українського павільйону стане архітектурна інсталяція Олександра Бурлаки “Робота”. Вона втілює українські традиційні практики домашнього ткацтва й складається з домотканих полотен, знайдених на різних платформах продажу вживаних речей.


Інсталяція формує простір для трьох інших мистецьких проєктів: фільму Даніїла Ревковського та Андрія Рачинського “Цивільні. Вторгнення”, інсталяції Каті Бучацької “Щирі Вітання” та відеороботи “Comfort Work”  Андрія Достлєва та Лії Достлєвої.


Український павільйон на Венеційській бієнале

візуалізація архітектурної інсталяції Олександра Бурлаки “Робота”, виконаної з металу та домотканого полотна 1950-60х років зображення — Український павільйон на Венеційській бієнале


Український павільйон на Венеційській бієнале

монтаж архітектурної інсталяції Олександра Бурлаки “Робота”, що стане основою експозиції українського павільйону фото — Український павільйон на Венеційській бієнале


Український павільйон на Венеційській бієнале

фрагмент частково змонтованого Українського павільйону на Венеційській бієнале фото — Український павільйон на Венеційській бієнале


Андрій Рачинський та Даніїл Ревковський працюють як творчий дует з 2012 року. На Венеційській бієнале вони представлять фільм “Цивільні. Вторгнення”, створений з архівних відео, знятих цивільними особами під час російського вторгнення в Україну.


Сама відеоробота побудована за певним сценарієм розвитку подій: від розуміння, що почалося повномасштабне вторгнення, до відображення ризиків для цивільного населення під час бойових дій, моментів загибелі режисерів та мирних жителів. Зараз у соцмережах опубліковано тизер стрічки, повністю фільм буде демонструватися в українському павільйоні вже під час Венеційської бієнале. 


“Наш фільм — це зібрані з відкритих джерел архівні відео, зняті цивільним населенням під час вторгнення російської Армії до України. Ці відеозаписи показують досвід українців в умовах війни, і водночас ці відео являються доказами злочинів Росії”, — розповідає Андрій Рачинський. 


Для свого проєкту митці використовували практику пошуку матеріалів через алгоритми запитів у соціальних мережах. Шукали відео у TikTok, YouTube, Instagram, вводячи у пошук назви міст та містечок, інформацію про події в яких попередньо знаходили на карті ресурсу DeepState. Також користувалися ключовими словами, наприклад, “приліт”, “обстріл”, “поховання” тощо.  


“На нашу думку, те, що фіксується цивільними — це одне з найважливіших свідчень під час цієї війни. І це — дуже важливе розуміння для багатьох людей як і що відбувається під час цієї війни. Вони фільмують, як вони дізналися про війну, як вони виживають, фільмують свою смерть та те, що відбувається з людьми після смерті”, — каже Даніїл Ревковський.


тизер фільму "Цивільні. Вторгнення" Андрія Рачинського та Даніїла Ревковського


Андрій Достлєв та Лія Достлєва представлять на Венеційській бієнале відеороботи “Comfort Work”, що проблематизують стереотипні уявлення про українських біженців за кордоном.


Митці запросили професійних європейських акторів, аби ті зіграли перед камерою українських біженок та біженців такими, якими їх хочуть бачити суспільства приймаючої країни. Перед цим Андрій та Лія проводили інтерв’ю з українками, а також запрошували на зйомки, щоб порадити акторам та акторкам, як краще зобразити той чи інший стереотип.


“Головною цільовою авдиторією цих відео є саме європейські глядачі, які можуть побачити зручні для себе образи українок та українців”, — йдеться в описі проєкту.


тизер "Comfort Work" Андрія Достлєва та Лії Достлєвої


“Щирі вітання” проєкт Каті Бучацької про переосмислення традицій привітань і побажань. Він створений у співпраці з 15 нейровідмінними митцями та мисткинями. 


“Цьогоріч вперше у Венеції Україна представить роботи 15 митців з аутизмом і синдромом Дауна. Всі вони також відвідають відкриття події. Це можливість заявити про себе як (про) сильних особистостей та авторів, які не потребують співчуття і яким є що сказати й артспільноті, й світові”, — кажуть організатори Українського павільйону.


Український павільйон на Венеційській бієнале

візуалізація експозиції проєкту "Щирі вітання" Каті Бучацької зображення — Український павільйон на Венеційській бієнале


Український павільйон на Венеційській бієнале

процес створення проєкту "Щирі вітання" фото — Олександр Попенко та Катя Бучацька / Український павільйон на Венеційській бієнале


Український павільйон на Венеційській бієнале

процес створення проєкту "Щирі вітання" фото — Олександр Попенко та Катя Бучацька / Український павільйон на Венеційській бієнале


Працюючи з нейровідмінними митцями й мисткинями в умовах війни, Катя Бучацька звернула увагу на те, як змінилася звична їй мова, коли життя, до якого ми звикли, було зруйноване. Задаючи собі питання: "що можна побажати людині у бомбосховищі?", Бучацька звертається по допомогу до нейровідмінних митців з їхнім вільним використанням мовних форм.


“Ми говорили: “Це – бомбічно”. У значенні “прекрасно”, —  починає опис  проєкту “Щирі вітання” Катя Бучацька, й розмірковує далі, — чи можливо, що абстрактні, сповнені повторів, поетичні та абсурдні побажання — це мова, що якнайкраще схоплює нову реальність?”.


Над частиною робіт митці та мисткині працювали в художній студії "ательєнормально", а також через zoom та вдома. Деякі роботи створювалися навіть за кордоном, як, наприклад, листівки Євгена Голубенцева та щоденники Дарини Малюк. 


Український павільйон на Венеційській бієнале

процес створення проєкту "Щирі вітання" фото — Український павільйон на Венеційській бієнале


Український павільйон на Венеційській бієнале

процес створення проєкту "Щирі вітання" фото — Український павільйон на Венеційській бієнале


Український павільйон на Венеційській бієнале

процес створення проєкту "Щирі вітання" фото — Український павільйон на Венеційській бієнале


Під час роботи в "Майстерні можливостей", інклюзивній майстерні під керівництвом Ольги Шишлової, мисткиню зацікавило трактування мови нейровідмінними людьми. Завдяки регулярним онлайн-зустрічам з групою під час повномасштабного вторгнення художниця помітила, як нейровідмінні люди переосмислюють мовну реальність, змінюють кліше, вільно та/або гіперболізовано використовують їх, змінюють звичні форми комунікації.


Так народилася ідея групового проєкту, що представлятиме роботи митців і мисткинь в різних медіа: відео, текстиль, папір, друк, фото, живопис тощо.


Учасники проєкту “Щирі вітання”: Анастасія Аверіна, Георгій Алавердов, Ірина Голобородько, Євген Голубенцев, Олексій Денисенко, Влада Дика, Оля Жолобецька, Настя Кравчук, Дарина Малюк, Олексій Овдієнко, Артем Олійник, Валентин Радченко, Анна Сапон, Олександр Стешенко, Варя Шишлова.

Асистенти проєкту: Катя Бучацька, Катерина Лібкінд, Валерія Тарасенко, Станіслав Туріна.


60-та Венеційська бієнале розпочне роботу 20 квітня й триватиме до 11 листопада. Цьогоріч на фестивалі працюватиме 90 національних павільйонів, а свої роботи експонуватимуть близько трьохсот мисткинь та митців. Тема бієнале — "Скрізь навколо чужинці" (Stranieri Ovunque / Foreigners Everywhere). Митцям запропонували порозмірковувати у своїх роботах про світ, в якому кожен або сам — чужинець, або так сприймає тих, хто є навколо. "Де б ви не були, куди б не рушили, ви завжди зіштовхнетеся з кимось, хто для вас буде чужинцем; вони є скрізь навколо нас", — пояснює свою ідею Адріано Педроза, куратор цьогорічної бієнале та очільник Художнього музею Сан-Паулу (Бразилія).








Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest





Матеріал: Ія Степанюк




Підтримайте Естет Газету на платформі Patreon чи Buy me a Coffee. Ваші донати — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа.

Comments


bottom of page