Незабаром у головному корпусі Національного музею імені Андрея Шептицького (НМЛ) відкриється перший значний з початку повномасштабного вторгнення виставковий проєкт. З 27 липня в п’яти залах експонуватимуться понад 90 робіт Марії Примаченко. Тривалий час команда інституції займалась тільки питаннями убезпечення музейних скарбів. Але повернення до основних функцій, навіть у таких обставинах, було лише питанням часу, так вважають самі співробітники. Про роботу в умовах війни та підготовку до виставки, про культурну місію та історичні паралелі, про все це, у нашій розмові з музейниками.
фотографиня НМЛ Ярина Бутковська у процесі підготовки майбутньої виставки
Національний музей у Львові вважається однією з найбільших скарбниць пам'яток культури та мистецтва в Україні. В кількох відділах зберігаються тисячі й тисячі унікальних експонатів від найдавніших часів Київської Русі до сучасності. Історія інституції не менш насичена, ніж її колекція, зараз національний музей у Львові переживає свою третю війну. Позаду — дві світові, а новим випробовуванням стало російське вторгнення.
Супротивник не дотримується ніяких правил чи норм. Це не тільки фізичне захоплення територій, але й нищення духовності нації. Війна йде на знищення українського народу та його культури
«Для музею війна — завжди справжня катастрофа, – розповідає генеральний директор Національного музею Ігор Кожан. – Але що ми бачимо сьогодні? Супротивник не дотримується ніяких правил чи норм. Це не тільки фізичне захоплення територій, але й нищення духовності нації. Війна йде на знищення українського народу та його культури. Вже зруйновані чи розграбовані десятки установ, культурних пам’яток та музеїв Харкова, Чернігова та інших міст. Один з найперших таких прикладів це музей в Іванкові, на батьківщині Марії Примаченко, де знаходилося 25 творів видатної художниці. Слава Богу, що напередодні роботи були перенесені з музею мешканцями. Це їх врятувало від загибелі».
генеральний директор Національного музею імені Андрея Шептицького Ігор Кожан у своєму кабінеті
24 лютого керівник прийняв рішення припинити роботу закладу, а усі сили спрямувати на евакуацію постійних експозицій. Протягом десяти днів з ранку до пізнього вечора співробітники демонтовували та транспортували фонди до сховищ. Виявилось, що немає навіть елементарних пакувальних матеріалів, а про експонати які потребували особливих умов і говорити й годі. На щастя, допомогли іноземні партнери та волонтерські організації. Богородчанський іконостас, шедевр українського бароко, рятують від російських військ вже вдруге. В 1916 році його вивозили з Галичини до Кракова під час «Брусилівського прориву». Цього разу пам’ятка лишається в Україні, але пропозиції передати експонати на зберігання до закордонних музеїв були.
будівля головного корпусу НМЛ, березень 2022
«Іконостас евакуйовували цілий тиждень, і це нам допомагали волонтери. У пам'ятки дуже об’ємна й важка конструкція з тесаного дерева. Розбирали його на окремі деталі, пакували й вивозили. Єдине що нас обмежувало — комендантська година» – ділиться спогадами співробітниця музею Ольга Головчин, яка брала участь у цій операції.
порожні експозиційні зали НМЛ після демонтажу Богородчанського іконостасу та евакуації інших експонатів,
березень 2022
Наразі в країні немає спеціальних сховищ які б гарантували безпеку предметам мистецтва. Проте музейники запевняють, що зробили все можливе, щоб зберегти колекції. Богородчанський іконостас, роботи Пінзеля, стародруки, рукописи, живопис, давньоукраїнське мистецтво, іконопис, різьби та графіка – понад чотири тисячі предметів змінили своє розташування. До кінця війни ці скарби ми вже не побачимо, бо найголовніше зараз – не втратити культурну спадщину.
В довоєнний час Національний музей у Львові взяв курс на повну відкритість. Музейники намагалися проводити якомога більше виставок, діставати з фондів та архівів унікальні експонати та представляти їх на широкий загал. Зараз ситуація змушує рухатися у зворотний бік, проте культурне життя не має зупинятися.
За той час поки всі культурні інституції не працювали, утворився певний вакуум, який необхідно заповнювати
«У Львові є багато виставкових залів та музеїв, де завжди відбувалося чимало подій. За той час поки всі культурні інституції не працювали, утворився певний вакуум, який необхідно було заповнити. Бо відсутність культурного життя негативно впливає на людину і врешті решт на суспільство», - вважає Ігор Кожан.
співробітник експозиційного відділу НМЛ Роман Колодій оформлює роботи Марії Примаченко
та готує їх до майбутньої виставки
Саме тому з червня музей вирішив відновити виставкову діяльність, і одночасно почав підготовку до масштабного проєкту з назвою «Марія Примаченко."Дарую Україні!"». Команда експозиційно-виставкового відділу вже понад місяць працює з малюнками Примаченко, щоб встигнути підготувати до Дня Української Державності близько ста робіт художниці.
Нам хотілось актуалізувати художні образи Примаченко в контексті подій, які відбуваються зараз
«Свою збірку для експонування доволі неочікувано запропонував колекціонер Едуард Димшиц, це була його ініціатива. Виставка відкриється 27 липня, напередодні Дня хрещення Київської Русі та Дня Державності, Україна вперше його святкуватиме. І ми вирішили, що буде дуже доречно присвятити проєкт саме цим датам. У зв’язку з тим що відбулося в Іванкові, виставка є дуже на часі. Творчість художниці набула певного символізму, коли її музей постраждав через російську агресію. Нам хотілось актуалізувати художні образи Примаченко в контексті подій, що відбуваються зараз. В перспективі цей проєкт ми повеземо в топові музеї Європи, щоб презентувати Україну через призму робіт художниці» - додає Орест Зьомко, заступник генерального директора музею.
Орест Зьомко тримає вже оформлену роботу Примаченко
Нещодавно на онлайн аукціоні з віртуального молотка пішла робота Марії Оксентіївни «Квіти виросли біля четвертого блоку», яка є відгуком художниці на чорнобильську катастрофу. У своїй творчості Примаченко неодноразово вдавалася до інтерпретації тем війни та інших трагічних подій своєї сучасності. Експозиція у львівському музеї буде починатися творами на воєнну тематику, вони займуть весь перший зал. Очолюватиме його малюнок з назвою «Атомна війна», а закінчуватиметься експозиція загальними етнічними мотивами. В оформленні окрема увага приділена авторським назвам-промовкам до малюнків, що є органічними доповненнями, без яких роботи Примаченко вже неможливо уявити.
авторські назви-промовки на зворотному боці малюнків
Музейники покладають великі надії на проєкт «Марія Примаченко."Дарую Україні!"». І, мабуть, справа тут не тільки в можливості повернутися до своєї роботи, до звичного музейного життя. Йдеться про вікові традиції, духовність, культуру та цивілізаційні цінності в широкому сенсі. Це те, що робить українців самобутньою нацією і те що, відрізняє нас від російських загарбників. Саме тому активність подібних інституцій на культурному фронті зараз так важлива, бо війна точиться ще й за збереження національної ідентичності.
роботи Примаченко що увійдуть до експозиції майбутньої виставки
Відкриття виставки відбудеться 27 липня у головному корпусі НМЛ на проспекті Свободи, 20.
Матеріал: Іван Станіславський
Фото: Іван Станіславський, Дар'я Мазурик
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest